Економіка Бангладеш

Бангладеш має ринкову економіку. Вона вважається 44-ою за величиною економікою у світі і другою за швидко зростаючою. З 2004 року в цій країні спостерігається відносно постійне зростання на рівні 6, 5%. У 2016 році вона досягла 7, 1% і становить близько 180 мільярдів доларів. Очікується, що до 2021 року ця сума зросте до 322 мільярдів доларів. Бангладеш спирається на диверсифіковані галузі, включаючи текстиль, фармацевтику, шкіру, рибальство, сталь, природний газ, суднобудування, телекомунікації та харчову промисловість. Крім того, він має другий за величиною фінансовий сектор Індійського субконтиненту.

Відносна стабільність цієї економіки привернула увагу іноземних інвесторів. У 2015 році прямі іноземні інвестиції перевищили 2 мільйони доларів, що на 44% більше, ніж у 2014 році. Ці інвестиції були спрямовані на деякі з раніше згаданих галузей, а також на виробництво нафти та електроенергії. Однією з причин того, що Бангладеш приваблює багатьох іноземних інвесторів, є його відкрита політика, яка дозволяє за 100% іноземних коштів у деяких галузях.

Економічна історія сучасного Бангладеш

Бангладеш отримав незалежність від Пакистану в 1971 році. У той час нова країна запровадила соціалістичні рамки для своєї економіки. Згідно з цим принципом, всі галузі в країні перебували у державній власності. Це призвело до повільного зростання, нестачі продовольства та неефективного виробництва продукції. Неефективність призвела до втрати зовнішніх покупців. Це змінилося в 1975 році, однак, коли уряд Бангладеш розпочав реформування економіки. Реформа поступилася місцем участі приватного сектору на ринку. Поступово уряд почав приватизувати державні підприємства, включаючи телекомунікації, банківську діяльність, медіа та виробництво джуту.

До 1980-х років країна почала бачити натяки на вдосконалення, і було прийнято законодавство для підтримки розширення приватизації промисловості. Внутрішня політична нестабільність у 90-х роках спричинила невиконання структурних реформ Міжнародного валютного фонду (МВФ) і призвела до втрати іноземних інвесторів. З 2003 по 2010 рік Бангладеш отримав кілька кредитних ліній, у тому числі 70 млн. Дол. США на суму 490 млн. Дол. США на скорочення скорочення бідності в МВФ, 536 млн. Дол. США на безоплатні кредити від Світового банку і кредитну лінію в Індії на $ 1 млрд. Зараз країна має резерв на 30 мільярдів доларів.

Найважливіші економічні сектори Бангладеш

Найбільш важливими секторами економіки Бангладеш є сільське господарство, виробництво та фінанси.

Сільське господарство

Великий відсоток населення Бангладеш виживає за рахунок натурального господарства. Основною культурою є рис, хоча зростає значення джут, кукурудза та різні овочі. Через стрімко зростаюче населення багато людей в Бангладеш страждають від нестачі продовольства. Ризики несприятливої ​​погоди та стихійних лих перешкоджають можливостям для зростання. Крім того, зростає кількість невласників у сільській місцевості. Ризик сільськогосподарського виробництва обмежує інвестиції в нові технології.

Виробництво

У виробництві швейна промисловість є найбільшим сектором. Фабрики одягу забезпечують приблизно 3 мільйони робочих місць, найчастіше працюють жінки. Проте, заробітна плата є однією з найнижчих у світі, хоча мінімальна заробітна плата останнім часом зросла. Сьогодні швейна промисловість складає 80% загального експорту країни. Бангладеш є другим у світі експортером текстилю. Інші виробничі галузі включають суднобудування, фармацевтику, шкіру та інформаційні технології.

Фінанси

Як згадувалося раніше, банки в Бангладеш були державними до 1980-х років. У період з 2000 по 2006 рр. Країна зосередилася на створенні нормативно-правових актів на основі ризиків. Сьогодні існують 4 державні спеціалізовані банки, 9 іноземних комерційних банків та 39 приватних банків.